Про млинці, або щаслива неділя

Наближається піст і хочеться порадувати свою родину чимось смачненьким. Поки Роман та Данилко були у церкві Маруся та я готували млинці. Поки готую тісто та для млинців та смажу їх, завжди маю добрий настрій. Чому? Це така страва, яку для себе одної готувати не будеш (принаймні я:-)). Готуєш їх для родини, друзів, коли є з ким разом пообідати, поговорити. Напевно, щось в млинцях є... Вони схожі на сонце, хліб, пахнуть солодко цукром та вершковим маслом. За цією стравою є більша історія ніж просто млинці. Тому кожного разу, готуючи їх, відчуваю радість.

Так було і сьогодні. Після повернення Даньки та Романа, ми їх наїлися вдосталь разом зі сметаною та перетертою малиною (яка пахла просто неймовірно!  відразу захотілося літа:-)), а потім пішли гуляти, кататися на санчатах та закінчувати експеримент Даньки з розставання снігу, який ми принесли вчора додому, та перетворення його знову на кригу на вулиці.  Спілкувалися з "дядькою Борькою" (за версією Данилка:-)) та тьотею Лесею. І придумували один одному казки перед сном.

З таких маленьких, але важливих речей складається моє щастя.

Трохи "побазікати" про все...:-)

Сьогодні Маруся та я самі на господарстві. Після трьох тижнів нежиті, температур, кашлів, потім одужання, закріплення досягнутого результату:-), Данилко пішов до садочку, а Маня вивчає раніше недосяжні куточки нашої квартири, комп"ютерні проводи, випробовує можливість дістатися кудись, пролізаючи під стільцями та столом (так, мамо, так - не розслабляйся:-)).

Поки ми були вдома, Данилко дуже впливав на розвиток та виховання своєї молодшої сестрички... а може навпаки:-) Так ми вчилися разом стукати ложками по столу:-)

Поки ми хворіли, у бабусі 4-го лютого було день народження. Ще раз, мамуля, з днем народження! Всього найкращого, а головне міцного здоров"я! Данилко приготував і вперше сам підписав привітання бабусі. Зверніть увагу на літеру "б" у слові "бабуся":-) Готуючи привітання, Данько зрозумів, що такого привітання у нього на його нещодавній день народження не було, то ми з ним зробили і йому привітання:-)

Данилкове привітання бабусі Ніні

Вчора, готуючи Данилка до садочку та вирішуючи свої фінансові справи у банку, ми, нарешті, вийшли на вулицю після майже 3-тижневої перерви. (!) І хоч прогулянка була не дуже довгою, вона була прекрасною!! Любимі діти, чудовий зимній день, а після повернення - чашка доброго теплого чаю. (Маня і Саня, дякую!:-) Я дуже скучила за свіжим повітрям ті пішими прогулянками.

Маруся росте. На своє 6-місячне день народження "зубна фея" подарувала Манюні аж 2 нижні зуби! Маня вже гарно сидить, повзає (майже літає!), дуже любить: гратися зі своїм братиком і реготати з ним:-), спілкуватися, посміхатися, купатися, їсти пюре та пити сік, гуляти на вулиці (свіже повітря добре впливає, і вона відразу засинає:-)). Хай росте здорова!

І на завершення.... так діти люблять свого тата:-) Я вас всіх люблю.