Наші світлини

Ми нарешті зустрілися з кумами Мелешками...а не бачилися ми майже рік (дякувати інтернету - ми спілкувалися, а інакше було би скрутно!) Три години, які ми провели разом, пролетіли як одна мить! Наташка і Слава - молодці! Виховують дітей, готують, працюють, вирощують городину (Ната, дякую за цукіні та кабачки! Кабачкова ікра була приготована та знищена:-))

А ще ми встигли відвідати Карпати, і Маруся мала нагоду познайомитися з бабусею Ганусею, тетою Марічкою, стрийками Василем та Володею та двоюрідними братиком Максимком та сестричкою Соломійкою. І я цьому тихо радію....Ми провели чудовий час разом. Встигли багато, і нікуди при тому не бігли. Таке відчуття, що просто насолоджувалися компанією один одного.

Ромчик у відрядженні і мама з Данилком приїхали в гості до мене та Марійки, і я купала (ой про купалася також згадаю згодом:-)) у спілкуванні зі своїм сином. Він - золота дитина. Так подорослішав. І у спілкуванні з ним я знову відкриваю себе. Ми говорили про небо, про ангелів, про Христа, і я прошу Божої мудрості допомогти мені.

Ми перший раз сходили з Данилком в кінотеатр та подивилися мультік "Мадагаскар", ходили на пляж та купалися, пили коктейль (Данилко) та смачну каву (мама:-)).

А ще Даня і Маруся перший раз були в басейні! Вчимося плавати:-)

А загалом, зараз літо - чудова пора! Фрукти, ягоди, сонце, сім"я, любима робота , друзі, подорожі  - життя прекрасне!

Данилко з дідусем та бабусею на морі. Вперше!

Я дуже хотіла більше поділитися новинами про відпочинок Даньки на морі! Нарешті:-) Даня повернувся з бабусею та дідусем до Дніпропетровська (ура - цівілізація та інтернет!:-)). Ділюся деякими фотками.

Напевно, для мене особливою ця поїздка була також і тому, що разом з Данилком, мамою та татом відпочивали разом тьотя Валя та дядя Володя Ольшевці, Маргарита та Настя. Ця родина для нашої родини, для мене особисто, є більше ніж родичі, і я рада, що ми цінуємо наші стосунки та спілкування і у третьому поколінні!:-)

Знайомство Данилка з морем відбувалося обережно. Все починалося з намочених ніг перші декілька днів, а закінчилося тим, що Даня перший прокидався, іноді навіть до 6-ої ранку (мотивація - це велика річ!:-)), та вів бабусю з дідусем на море купатися та пірнати! Я рада, що Даня полюбив море! Я також люблю море і сподіваюсь, що все (а може і не все:-)) буде йти за планом, і ми всі родиною відпочинимо на морському березі.
Данюха вже встиг поділитися історіями про:

• равликів, яких були повні кишені в останній вечір, а в перший день, коли був знайдений перший равлик Даня казав, що "равлик був ТАКИЙ радій, що я його знайшов, він мене ТАК чекав",
• дискотеку для діток та про те, що Даня любить танцювати, але коли...немає музики... :-)
• соняшники, які він бачив на полях.

Сподіваюсь ще на нові історії!:-)


Дякую мамі та татові за таке тепле літо та враження, які є у Данилка! З таких яскравих вражень і складаємося врешті-решт ми...

Люблю ліс

Я люблю ліс. 
Напевно, не так, як Ромчик, і, напевно, я його не так знаю, і він мене не так знає. Але з лісом в нас особливі стосунки.
Люблю дихати свіжим повітрям, яке повне запахом хвої, сирої землі та наразі ягід. Люблю чути, як хрумтить під ногами гілля.
В суботу ми поїхали до лісу (на Коростень). Я була більшою чистиною в машині з Марусею, яка заснула, але ті хвилин 15, які ми погуляли додали мені багато наснаги та гармонії.
А ще дуже раділа двом лисичкам (грибам:-)), які ми знайшли, та чорницям!:-)
Будемо шукати нагоди знову прогулятися лісом.

                                 

Малі говорять

Данилко відпочиває на морі з бабусею та дідусем. Вночі прокашлявся.

Бабуся Ніна питає Данилка: " Даня, що? Горло болить?". Данилко стоїть, довго думає та відповідає:" Тепер треба морозиво буде підігрівати...":-):-):-)

Повернення

Сподіваюсь, що я повернулася і надовго:-)

З останні місяці відбулося багато змін:
Маруся:
1) має вже 8 зубів! Іще лізуть наразі:-)
2) дуже гарно вимовляє "мама", "тато", "Наня" (Даня),"алло", "баля-баля-баля". Іще нам здається, що ми чули щось схоже на "дякую", "пока", "би-би":-)
3) вправно махає пока-пока:-)
Данилко:
1) закінчив навчання у садочок та розпочав канікули на морі разом з бабусею та дідусем:-) Чекаємо їх повернення до цивілізації та репортажу:-)
Ромчик:
1) здійснив подорож до рідних Карпат провідати маму та рідних...разом із Данилком! Це був дуже особливий час.
Я:
1) повернулася до роботи та кожного дня вчуся бути матусею, яка працює. Дуже дякую коханому чоловіку за його підтримку.

Мені не вистачало писання до блогу, хоч зробила це всього пару разів. Є, про що сказати, чим поділитися, але сон і прагнення відпочити перемагали:-) Дуже сподіваюсь, що не буду зникати так надовго!

До зустрічей:-)

Прийшла весна

Ми зустріли весну! Знову правда діти захворіли, але весна все одно прийшла! А в мене, напевно, авітаміноз... мій спокій кудись дівається останнім часом, коли з"яляються дитячі "казякі-базякі" (це ми так капризи з Данькою називаємо:-)) Сина, вибач мене, будь ласка. Я тебе дуже люблю.

Так, трохи про любов:-) Ми виходимо із кабінету лора після чергової "кукушки", сліз, чоловічої витримки (Данька останні 2 рази був молодець!!), прямуємо на рісепшн, і Данюха на всю клініку: "Мамочка, я тебе т-а-а-а-к люблю!...." Всі дорослі розсміялися:-) А я в такі миті забуваю про всі ті "казякі-базякі".

Маруся росте. Повзання перетворилося на перегони. В 7 місяців і 1 день Маруся навчилася вставати! Вже навіть пробували зробити декілька кроків вздовж дивана. Також Маня почала їсти каші. Із превеликим задоволенням:-). Сьогодні на черзі проба сиру:-)

Останні декілька днів пройшла у приготуванні подарунків вихователям в дитячому садочку до свята 8-го березня. Ми пекли з Данилком печиво! Аж чотири різновиди! Зараз шкодую, що не сфотографувала результат. Дуже сподіваюсь, що нашим вихователям та їх родинам буде тепло та смачно за святковим чаєм:-)

Мені сподобалося шоколадне та з турецьке печиво шекерпаре. Їх ще точно повторю для друзів та родини у майбутньому!

І на закінчення, пару фоток.

Гарної нам весни!

Маруся з хрещеною мамою Лесею:-)

Данилко грається

Бабуся "пасе" онуків:-)

Про млинці, або щаслива неділя

Наближається піст і хочеться порадувати свою родину чимось смачненьким. Поки Роман та Данилко були у церкві Маруся та я готували млинці. Поки готую тісто та для млинців та смажу їх, завжди маю добрий настрій. Чому? Це така страва, яку для себе одної готувати не будеш (принаймні я:-)). Готуєш їх для родини, друзів, коли є з ким разом пообідати, поговорити. Напевно, щось в млинцях є... Вони схожі на сонце, хліб, пахнуть солодко цукром та вершковим маслом. За цією стравою є більша історія ніж просто млинці. Тому кожного разу, готуючи їх, відчуваю радість.

Так було і сьогодні. Після повернення Даньки та Романа, ми їх наїлися вдосталь разом зі сметаною та перетертою малиною (яка пахла просто неймовірно!  відразу захотілося літа:-)), а потім пішли гуляти, кататися на санчатах та закінчувати експеримент Даньки з розставання снігу, який ми принесли вчора додому, та перетворення його знову на кригу на вулиці.  Спілкувалися з "дядькою Борькою" (за версією Данилка:-)) та тьотею Лесею. І придумували один одному казки перед сном.

З таких маленьких, але важливих речей складається моє щастя.